Як діяти у разі погроз у соцмережах

Погрози в соціальних мережах — це не просто неприємна комунікація, а й можливе правопорушення. Якщо у повідомленнях є погрози фізичною розправою, вбивством, переслідуванням, шантажем або вимаганням, ігнорувати їх не можна. У багатьох випадках саме своєчасна фіксація доказів і звернення до правоохоронців допомагають встановити особу порушника та притягнути її до відповідальності. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» пояснює, як правильно діяти в такій ситуації.

Найбільшу загрозу становлять повідомлення, у яких прямо або опосередковано йдеться про вбивство чи завдання тілесних ушкоджень, напад на вас або членів родини, переслідування чи стеження, оприлюднення особистих фото або конфіденційної інформації, а також вимагання грошей чи інших дій під загрозою насильства. Особливо серйозно потрібно сприймати випадки, коли автор таких повідомлень знає вашу адресу, місце роботи, розклад чи інші персональні дані. Якщо ви вважаєте, що існує реальна загроза життю або здоров’ю, слід негайно звертатися до поліції.

Перш ніж блокувати кривдника або видаляти листування, потрібно зібрати якомога більше доказів. Варто зробити скріншоти повідомлень так, щоб були видно дату, час і назву акаунта, зберегти посилання на профіль порушника, записати відео екрана, якщо повідомлення можуть зникнути, а також за можливості експортувати листування або завантажити його копію. Отримані файли не слід редагувати чи змінювати. Чим більше цифрових доказів буде збережено, тим легше правоохоронцям провести перевірку.

Фахівці Кіберполіції радять не вступати в суперечки з автором погроз. Відповіді можуть посилити агресію або ускладнити ситуацію. Після того як докази зафіксовано, краще скористатися інструментами соціальної мережі: поскаржитися на акаунт, заблокувати користувача й обмежити можливість надсилати вам повідомлення. Якщо небезпека є реальною, чекати не варто — необхідно одразу звернутися до поліції.

У разі отримання погроз можна зателефонувати за номером 102, якщо є загроза життю чи здоров’ю, подати заяву до найближчого підрозділу Національної поліції, звернутися до Департаменту кіберполіції через електронну систему прийому звернень, а також повідомити адміністрацію соціальної мережі про порушення правил платформи. Під час звернення бажано надати всі наявні матеріали: скріншоти, відеозаписи екрана, посилання на профіль кривдника та іншу інформацію, яка може допомогти встановити його особу.

Відповідальність за погрози визначається змістом повідомлень і конкретними обставинами справи. Зокрема, стаття 129 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися її здійснення. Крім того, залежно від характеру дій можуть застосовуватися й інші статті Кримінального кодексу, зокрема щодо вимагання, порушення недоторканності приватного життя чи інших злочинів. Остаточну правову кваліфікацію під час розслідування визначають правоохоронні органи.

Щоб знизити ризик повторних атак, рекомендується увімкнути двофакторну автентифікацію, користуватися складними та унікальними паролями, обмежити доступ сторонніх осіб до особистої інформації, не публікувати домашню адресу, геолокацію та інші конфіденційні дані, регулярно перевіряти налаштування приватності акаунтів, а також не переходити за підозрілими посиланнями й не відкривати невідомі файли. Дотримання правил цифрової безпеки суттєво ускладнює дії зловмисників і допомагає захистити особисті дані.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як відновити втрачений паспорт або ID-картку під час воєнного стану.