Як військовий намагався повернути гроші після списання мікропозики

Військовий оформив мікропозику на 3650 гривень, але не зміг вчасно її повернути. Компанія пообіцяла закрити кредит лише за тілом позики, без відсотків і пені, однак згодом списала з його картки всю суму боргу разом із нарахуваннями. Чому суд не допоміг повернути кошти — читайте у матеріалі «Дніпро Оперативний».

17 липня 2026 року суддя Соборного районного суду Дніпра вирішив, що фірма нічого не винна військовому, і відмовив у поверненні 12 245 грн.

У жовтні 2025 року чоловік позичив у мікрокредитної фірми 3 тис. 650 грн. Він розраховував повернути кошти вчасно, але цьому завадили виплати за службу. Через зміни у довідці військово-лікарської комісії йому затримали близько 100 тис. грн. Через це він пропустив перший платіж на початку листопада, а згодом борг почав зростати.

Військовий служив з 2016 року, мав посвідчення учасника бойових дій та пройшов АТО. Для таких захисників закон передбачає пільгу: за простроченими кредитами їм не можуть нараховувати відсотки та пеню, окрім позик на житло, авто та сонячні панелі з вітряками.

Наприкінці лютого 2026 року чоловікові зателефонували з фірми та нагадали про борг. Під час розмови він повідомив про свою службу, після чого йому запропонували закрити кредит за тілом позики — без відсотків і пені. Для цього потрібно було надати документи.

Чоловік погодився, однак уже за кілька днів фірма списала з його картки 15 тис. 945 грн — повну суму боргу з нарахуваннями — і вважала питання закритим. Військовий із цим не погодився та попросив повернути зайво списані кошти.

У компанії відповіли, що для застосування пільги потрібна довідка форми 5. Це довідка про проходження військової служби, яку видають у військовій частині. Саме отримати цей документ чоловік не зміг, хоча інші підтвердження у нього були. Він надав посвідчення учасника бойових дій, військовий квиток і довідки про участь в АТО та службу після повномасштабного вторгнення.

Проблема полягала в тому, що на той час чоловік уже перейшов зі Збройних сил до Нацгвардії, тому у старій частині довідку йому не видавали. Гроші фірма не повернула, і навіть скарга до Нацбанку не допомогла. Тож у травні 2026 року військовий звернувся до суду.

У суді дійшли висновку, що в діях фірми не було нічого незаконного. За договором компанія мала право самостійно списувати кошти з картки боржника, а відмовитися від цього чоловік міг лише письмовою заявою, якої не подавав.

Також суд визнав законною вимогу компанії надати довідку форми 5. Крім того, військовий не подав до суду розрахунків, які б дозволили зрозуміти, яка частина списаної суми пішла на погашення самої позики, а яка — на відсотки та пеню. Через це суд не зміг перевірити, чи справді фірма стягнула зайве.

У підсумку чоловікові відмовили у поверненні коштів, а судові витрати взяла на себе держава.