Як уберегти акаунти від крадіжки через SMS-коди у 2026 році

У 2026 році смартфон став центром цифрового життя, а разом із технологіями вдосконалилися й інструменти кіберзлочинців. Однією з найпоширеніших загроз в Україні залишається перехоплення доступу через одноразові паролі (OTP). У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» пояснює, за якими схемами діють шахраї та як знизити ризик втрати акаунтів.

На початок 2026 року зловмисники вже рідше використовують примітивні прохання на кшталт «перешліть пароль із повідомлення». Натомість вони застосовують складніші сценарії соціальної інженерії та фішингу. Одна з поширених схем — «Помилковий переказ». Людина отримує повідомлення про нібито зарахування грошей або підключення послуги, а потім їй телефонує «працівник банку» та просить назвати код підтвердження, щоб скасувати операцію.

Ще один варіант — фейкова «Дія» та повідомлення про соцвиплати. Шахраї надсилають інформацію про державну допомогу й під приводом «верифікації особи» просять ввести одноразовий пароль. Насправді цей код може відкрити доступ до месенджерів або банкінгу.

Також використовується схема з поштовими посилками. Людині надходять повідомлення нібито від логістичних компаній про затримку відправлення. Щоб «перенаправити» посилку, пропонують пройти підтвердження особи, після чого зловмисники отримують потрібні дані.

SMS-авторизація більше не вважається достатньо безпечною, хоча одноразові паролі створювалися як додатковий фактор кібербезпеки. Причин кілька. SIM-swap атаки стрімко зростають: у 2024 році кількість таких атак збільшилась більш ніж на 1000%. Крім того, мобільного оператора можуть обманути, перевипустити SIM-карту й отримати всі повідомлення жертви. Дослідження також показали сотні застосунків із вразливими алгоритмами генерації OTP. Саме тому у світі дедалі активніше переходять на passkeys та додатки-аутентифікатори.

Найчастіше атакують месенджери, банківські застосунки та соціальні мережі. У випадку з Telegram, WhatsApp і Signal доступ до листування можуть використовувати для шантажу або розсилки повідомлень із проханням позичити гроші. Банківські застосунки цікавлять зловмисників через кредитні кошти та заощадження. Instagram і TikTok зламують для продажу сторінок або просування шахрайських схем.

Є кілька ознак, які можуть свідчити про спробу обману. Ви отримали пароль підтвердження, хоча самі його не запитували. Вас лякають блокуванням рахунку або обіцяють «термінову виплату». Сторонні люди просять назвати одноразовий код, хоча працівники банків такого не роблять. У повідомленнях також можуть бути підозрілі або скорочені посилання.

Якщо SMS-код уже потрапив до шахраїв, діяти потрібно негайно. Насамперед слід змінити паролі в пошті та онлайн-банкінгу, заблокувати банківські картки, зателефонувати мобільному оператору, вийти з облікових записів на всіх пристроях, увімкнути двофакторну автентифікацію через застосунок і попередити знайомих про можливий злам. У таких ситуаціях час має вирішальне значення, адже іноді кошти виводять за лічені хвилини.

Повернення доступу залежить від конкретного сервісу. У месенджерах потрібно скористатися функцією відновлення пароля. Якщо зловмисник уже встановив власний захист, процес може тривати до 7 днів. У «Дії» повторна авторизація через BankID або NFC-чіп паспорта автоматично скасовує попередні входи. У соцмережах необхідно звернутися до підтримки та підтвердити особу через пошту або селфі з документами.

Щоб зменшити ризик крадіжки акаунтів, варто користуватися додатками-аутентифікаторами замість SMS-повідомлень, переходити на контрактне обслуговування SIM-карти, встановлювати додатковий пароль у месенджерах, регулярно перевіряти налаштування безпеки та дбати про захист персональних даних.

В Україні шахрайство з акаунтами тягне за собою кримінальну відповідальність. За ст. 190 ККУ за шахрайство передбачено: за ч.1 — штраф, громадські або виправні роботи, обмеження волі до 3 років; за ч.2 — обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 3 років; за ч.3 — позбавлення волі від 3 до 8 років; за ч.4 — позбавлення волі від 5 до 12 років із конфіскацією майна. За ст. 361 ККУ, що стосується несанкціонованого втручання в комп’ютерні системи, покарання становить від штрафу до позбавлення волі на строк до 12 років. За ст. 361-1 ККУ, яка стосується створення шкідливого ПЗ, передбачено штраф або позбавлення волі до 5 років.

Раніше ми писали про те, хто несе відповідальність у разі зіткнення з військовою колоною. Також ми розповідали, чи збереглися пільги у метро Дніпра для студентів та пенсіонерів у 2026 році.